Як записати пісню. Аранжування і планування

Етап роботи над аранжуванням і плануванням майбутньої пісні – найбільш недооцінений серед всіх. З якоїсь причини музиканти не приділяють достатньої уваги цьому пункту або зовсім забувають про нього.

Цей етап – один з найвеселіших і в той же час корисних процесів для майбутньої композиції. Під час планування та роботи над аранжуванням закладається фундамент якісного треку, що дає пісні більше шансів сподобатися слухачеві.

Коли ми говоримо про аранжування і планування, то маємо на увазі ряд рішень, що стосуються інструментального наповнення музики. Сюди ж входять всі процеси, пов’язані з вибором бітів, лупів, віртуальних інструментів.

Уявіть, що ваша пісня грає на радіо. Яка ймовірність того, що ви зміните радіостанцію після прослуховування першого куплета і приспіву свого треку?

З точки зору композиції, сучасні пісні дуже схожі між собою. Це цілком нормально. Не нормально інше: схожа за своїм змістом пісня, в якій всі частини звучать однаково. Найчастіше після прослуховування першого куплета і приспіву ми маємо повне уявлення про те, що буде далі. То який сенс слухати пісню далі, якщо все в ній відомо заздалегідь?

Аранжувальники більшості радиохітів ніколи не зупиняються на чомусь одному, постійно пропонуючи слухачеві новий досвід в рамках пісні. Композитори роблять все, щоб утримати увагу користувача з перших секунд і до самого кінця треку: прибирають інструменти з музичної картини, вводять в неї нових учасників і багатьма іншими методами всіляко розвивають плин музики по ходу пісні.

Щодо прийомів, які утримують увагу слухача, можна навести такі приклади:

• Застосування вокальних ефектів («голос з трубки», накладення дісторшна);
• Додавання перкусії (шейкер, бубон);
• Введення синтезаторів, струнних, педів;
• Поява другої (дублюючої) або третьої партії вокалу;
• Поява другої (зміненої) партії гітари;
• Використання уповільнення або зміни темпу.

Пам’ятайте, що в якісній музиці (з крутим аранжуванням) нові елементи не додаються безладно, а з’являються в певних, «стратегічно важливих» місцях. Наприклад, можна зробити два абсолютно різних куплета, в одному з яких звучать всі інструменти, а в іншому – тільки вокал і гітари (клавішні, ударні) або бас і синтезатори.

Мета аранжування – акуратно провести слухача через музичне оповідання, зробивши його подорож цікавою і незвичною.

Схожі за змістом частини пісні не повинні бути повною копією одна одної. Розбийте всі інструменти на групи і дайте кожній з них «хвилину слави»: в одному куплеті нехай звучить тільки група з синтезаторів, баса і вокалу, в іншому – з ударних і вокалу. Якщо пісня ніяк не розвивається, то вона швидко втрачає інтерес слухачів.

Створення аранжування – це складно. Я сам часто стикаюся з тим, що хочу показати слухачеві все і відразу: ось чотири різних партії гітари, а ось кльові вокальні гармонії, оригінальні збивання і все-все-все інше. Незважаючи на це, я повинен мислити більш розсудливо і розуміти, коли, де і які елементи варто використовувати, щоб вчасно здивувати слухача. Не потрібно вивалювати на людей все відразу, але не варто затягувати з введенням нових елементів – очікування слухача повинно винагороджуватися.

Візьміть написану пісню і методично пройдіться по усім її частинам. Запитайте себе: «Що нового є в цій частині?», «Чим нова частина відрізняється від попередньої?». Як тільки ви розповісте самому собі про відмінності всіх складових елементів треку і виділите всі індивідуальні та цікаві моменти в них, то будете готові рухатися далі.

Далі – запис пісні